На ZF Bankers Summit 2026, організованому виданням «Ziarul Financiar» 2–4 червня, Banca Transilvania протягом першого дня представляли Омер Тетик, генеральний директор, Космін Калін, заступник генерального директора з питань великих корпоративних клієнтів, Аурел Бернат, виконавчий директор з питань фінансових інституцій та відносин з інвесторами, Оана Ілаш, заступник генерального директора з роздрібного банкінгу, та Каталін Карагеа, заступник генерального директора з питань ризиків.

Омер Тетік, генеральний директор Banca Transilvania:

• Стабільність банківської системи є дуже міцною з точки зору капіталізації та ліквідності; ми перебуваємо у найкращій формі — як «Банк Трансільванія», так і банківська система загалом.
   
• Наша увага й надалі зосереджена на Румунії, адже, оскільки ми все ще відстаємо, а потенціал для кредитування та зростання є, ми не хочемо втрачати цей фокус. Якщо поглянути на чотири п'ятирічні цикли, то бачимо, що «Банк Трансільванія» кожні п'ять років подвоював свої активи. Це і є нашою метою, принаймні на найближчий період. Якщо ми подвоїмо активи банку протягом наступних п'яти років, то просто будемо слідувати тенденції, тобто це не дуже амбітна мета. Ось у чому полягає наша ставка та наша візія.
  
  
• Ми також звертаємо увагу на ринки за межами країни, хоча й не обов’язково з метою змінити ситуацію в таких країнах, як Франція чи Німеччина, де банківські системи є дуже потужними. У кількох країнах, що межують з Румунією, ми плануємо відкрити представництва або філії.
  
  
• Ми склали бюджет на 2026 рік у листопаді й нічого не змінювали, незважаючи на зовнішні та внутрішні зміни, зокрема геополітичну ситуацію на Близькому Сході та внутрішню політичну ситуацію. Ми дотрималися свого зобов’язання забезпечити зростання кредитування майже на 10%.
  
  
• Протягом останніх 10–20 років ми розвивалися за рахунок споживання, а зараз Румунія змінюється і переходить до економіки, заснованої на виробництві, індустріалізації та інвестиціях в інфраструктуру. Попит у секторі малих підприємств або в роздрібній торгівлі є більш помірним, але це не означає, що він зник. Зростання триває: у першому кварталі ми відкрили понад 130 000 рахунків у BT. Платежі через BT Pay є дуже популярними та помітними на місцевому ринку.
  
  
• Більш високі темпи зростання та попиту на кредитування ми спостерігаємо у сфері відновлюваної енергетики, систем зберігання енергії та акумуляторних батарей, де інвестиції є значними, а також в інфраструктурі — від лікарень до доріг. Через два-три роки ми будемо здивовані тим, як швидко можна буде дістатися до Сібіу, Яш та інших міст. Наразі ми відчуваємо дискомфорт від дорожніх робіт, коли подорожуємо між містами. Навіть сільське господарство, завдяки інвестиціям в іригацію та техніку, має дуже великий потенціал. Румунія може стати важливим постачальником продуктів харчування для Європи.
  
  
• Цифровізація економіки — це комплексний процес; ми не можемо цифровізувати лише банківський сектор, цифровизація необхідна також на рівні центральної адміністрації та малих і великих компаній. 10 років тому ми оголосили, що в Чорну п’ятницю було здійснено 1 мільйон карткових транзакцій. У 2025 році, у Чорну п’ятницю, ми зареєстрували 11 мільйонів транзакцій. Адаптація відбувається швидко, у тому числі в сільській місцевості.
  
  
• Щодо розслідування Ради з питань конкуренції: Основний сценарій полягає в тому, що протягом наступних чотирьох-п’яти років триватимуть судові спори та дискусії у разі накладення штрафів. Мова не йде про суми чи їхній вплив; наша мета — довести, що картелю чи домовленостей не було, а динаміка ROBOR визначалася ринковими факторами — міжнародними ринками, інфляцією та базовою ставкою. Здоровий глузд підказує всім: краще продовжувати кредитування та розвиток економіки, ніж витрачати час на хибні уявлення.
  
  

Космін Калін, заступник генерального директора з питань великих корпоративних клієнтів, структурованого фінансування та факторингу:

• Відчуваються наслідки, і доводиться розраховуватися за останні п’ять років. Водночас 2026 рік приніс і свої власні потрясіння. Коли здається, що нічого вже не може статися, трапляються несподівані події. Ніхто не очікував кризи в Перській затоці. Однак ми дізналися, що означає така криза, і водночас побачили стійкість румунської економіки.
  
  
• Після дуже успішного для нас 2025 року у 2026 році ми продовжили процес стабілізації організації та реалізації всіх синергійних ефектів, що виникли як у результаті інтеграції OTP Bank Romania, так і завдяки органічному зростанню.
  
  
• Ми з оптимізмом дивимося на другу половину року. У сфері кредитування спостерігається поліпшення, і, здається, вже починає проглядатися світло в кінці тунелю. Існують можливості, і водночас ми сподіваємося, що цей період невизначеності в найближчому майбутньому вщухне.
  
  
• Місцеві можливості існують практично в будь-якій галузі — від ІТ та комунікацій, де ми вже є регіональною і навіть глобальною силою, до найновіших тенденцій, що з’являються завдяки таким програмам, як SAFE, від виробників дронів та систем протидії дронам до найсучасніших технологічних рішень. Ми говоримо про дуже широкий спектр — від простихпроектів донайсучасніших та інноваційних ідей.
  
  
• Загалом у сфері злиттів та поглинань ми бачимо дуже великий потенціал, не обмежуючись жодною конкретною галуззю. Ми маємо досить сильні позиції в цій сфері та здатні пропонувати рішення як на місцевому, так і на регіональному рівні. У більшості галузей економіки існують значні можливості.
  
  
• Кожна угода злиття та поглинання (M&A) має компонент зростання. Будь-яка така угода створює платформу для майбутнього фінансування та розвитку бізнесу. За останні шість років ми значно розвинули цей напрямок бізнесу. Ми починали з транзакцій невеликого розміру і дійшли до транзакцій середньої та великої вартості. Наразі ми маємо рівень непрацюючих кредитів (NPL) нижче 1%, що свідчить про те, що діяльність у сфері M&A була належним чином організована і що вона надає реальні можливості для зростання.
  
  
• Роздрібна торгівля залишається надзвичайно важливою галуззю в Румунії, яка має перспективи зростання та консолідації ринку. Крім того, у сфері охорони здоров’я ми спостерігали як локальні, так і регіональні процеси консолідації. Отже, спектр можливостей розподіляється між локальним органічним зростанням та регіональною експансією, що підкріплюється угодами та процесами консолідації.
  
  

Аурель Бернат, виконавчий директор з питань фінансових інституцій та відносин з інвесторами:

• Ми помічаємо, що портфелі та ETF починають набирати обертів. Якщо розглянути оцінку місцевого ринку в регіональному контексті, то ми відстаємо від наших сусідів. Болгарія демонструє кращі результати, ніж ми.
  
  
• Ситуація характеризується інфляційними тенденціями, в умовах яких інвестори уважно стежать за інвестиційними можливостями та альтернативами, що відкриваються перед ними. З іншого боку, вплив інвестиційних фондів та пенсійних фондів у відсотковому відношенні до ВВП поки що залишається досить обмеженим. Лише нещодавно ми спостерігаємо реальне зростання інтересу до інвестицій.
  
  
• Ми бачимо ситуацію, в якій шукають альтернативи, прибутковість є привабливою, але це не повинно бути кінцевою метою, а має додавати нам впевненості, зважаючи на те, що кількість клієнтів інвестиційних фондів досягла 500 000. Мені здається, що лише зараз ми по-справжньому починаємо говорити про ці речі.
  
  
• Якщо поглянути на Румунію такою, яка вона є, то можна помітити дві великі галузі, що мають значний вплив: банківська справа та енергетика. Ці галузі перебувають на підйомі, і ринок також перебуває на підйомі. Інвестори з повагою ставляться до Румунії, і якщо вчасно вирішиться й політична проблема, то наш потенціал має відобразитися у вищих оцінках.
  
  
• Хоча ми всі згодні з тим, що минулі результати не є гарантією, вони мають велике значення для місцевого ринку та спонукають інвесторів до вкладень. Однак є й питання інфляції, яке багато інвесторів вважають нагальним. У цьому контексті простим способом захисту є орієнтація на інструменти з вищим потенціалом.
  
  
• Ми можемо інвестувати в нерухомість, але миттєва ліквідність та місцевий ринок, таким, яким він є, все ж дають роздрібним інвесторам можливість швидко реалізувати свої портфелі. Румунія залишається країною, де дивідендна прибутковість як і раніше висока — близько 7–8 %, що є привабливим, особливо в умовах боротьби з інфляцією.
  
  
• З того, що ми спостерігаємо, обсяг депозитів продовжує зростати, а це означає, що люди й надалі віддають перевагу пасивним інвестиціям. Водночас ми фіксуємо двозначне зростання показників залучення нових клієнтів.
  
  
• Нам легко сказати, що ці гроші надходять від інших, від наших конкурентів. Якщо розглядати економіку в цілому, то частка альтернативних активів зросла на 3–5 %, і це має призвести до збільшення обсягу депозитів. Різниця, яка надходить у фонди, є відносно невеликою, ми говоримо про 5–6 мільярдів леїв на рік — це не та цифра, яка може суттєво вплинути на загальний обсяг депозитів. Те, що зараз починає спостерігатися пожвавлення, нормалізація, створює враження, що накопичується багато грошей.
  
  
• Я побоююся, що ми надто переймаємося ринком капіталу. Уявіть собі: поруч із нами йде війна, ще одна — трохи далі, геополітична нестабільність, інфляція. Мені цікаво, що станеться, коли все заспокоїться. Ми бачимо, що жодні негативні події вже навіть не впливають на ціну нафти. Я вважаю, що ми перебуваємо на позитивній хвилі, і цю хвилю потрібно осідлати з інвестиційної точки зору. У нас є кінь, який добре тягне.
  
  

Оана Ілаш, заступник генерального директора з роздрібного банкінгу:

• Ми вже не говоримо лише про банківські продукти як такі, а про задоволення потреб людей у тому середовищі, в якому вони опинилися, незалежно від того, чи йдеться про банківське страхування, eSIM-карти, туристичне страхування, зручний спосіб оплати рахунків чи можливість зв’язати між собою невеликі групи — батьків, дітей, друзів. Я вважаю, що ринок роздрібних послуг дуже змінився, і з'являється безліч нових можливостей.
  
  
• Роздрібний сектор все ще має потенціал для залучення нових клієнтів, і тут велике значення має той вибір, який ми свідомо зробили — залишитися універсальним банком, навіть якщо це не завжди було найпростішим варіантом. Це означає працювати з усіма сегментами клієнтів і задовольняти дуже різноманітні потреби, зокрема у сфері операцій з готівкою. Для нас, однак, ця різноманітність є великою можливістю. Ми маємо приблизно 5 мільйонів роздрібних клієнтів і продовжуємо зростати з місяця в місяць.
  
  
• Я вважаю, що рівень фінансової інклюзії в Румунії все ще не досягає свого потенціалу, а це означає, що й надалі існують значні можливості для зростання, зокрема завдяки залученню румунів з діаспори. Ми можемо залучати нових клієнтів, якщо екосистема, яку ми будуємо, конкретно відповідатиме їхнім потребам та надаватиме їм актуальні й зручні у використанні послуги. Саме тому одним із наших пріоритетів було постійне розвивати та вдосконалювати цю екосистему.
  
  
• Попит на кредити у першій половині 2026 року залишався високим, причому найбільший інтерес спостерігався до споживчих кредитів. Я вважаю, що така поведінка також відображає бажання румунів зберегти певний спосіб життя, навіть у ситуації, коли купівельна спроможність знижується. Один іноземний економіст нещодавно зауважив, що румуни продовжують користуватися кредитними картками або споживчими кредитами, щоб компенсувати зниження реальної заробітної плати. Водночас сегмент іпотечних кредитів також продовжував демонструвати хороші результати.
  
  
• Кредити відіграють дуже важливу роль у роздрібному банкінгу, проте реальність така, що з приблизно 5 мільйонів клієнтів лише 1,2–1,3 мільйона мають кредитний продукт, незалежно від його типу, або навіть кілька видів кредитів. Тому я твердо переконаний, що фундаментальні відносини з клієнтом мають будуватися, перш за все, на досвіді. Саме звідти починається довіра і саме там щодня будуються функціональні, релевантні та стійкі відносини.
  
  

Каталін Карагеа, заступник генерального директора з питань ризиків:

• Наразі, коли ми говоримо про ризики, у нас є спільний чинник: політика. І тут я маю на увазі не політичну еліту, а політичний ризик у цілому. У цьому контексті можна виділити дві категорії: з одного боку, геополітичний ризик, який ми не можемо контролювати, а з іншого — внутрішній компонент, що стосується політичної еліти, управління та інституцій.
  
  
• Політичний ризик є скоріше «тригерною подією», ніж ризиком у класичному розумінні, і впливає на низку категорій ризиків, зокрема на кредитний ризик.
  
  
• Ризик фінансування може негайно погіршитися у разі зниження рейтингу, що становить значну загрозу. Коли вартість фінансування зростає, це відбивається на підвищенні цін — не лише на вартості кредитування, а й, загалом, на рівні всіх витрат.
  
  
• У нас немає жодної галузі, яку ми б відмовлялися фінансувати, за винятком тих, що несуть репутаційний ризик. Якщо говорити про галузі, на які ми звертаємо особливу увагу, то це звичні підозрювані. Будівництво — це галузь, яка вимагає більшої уваги, але в економіці, що розвивається, без будівництва неможливий розвиток.
  
  
• Відмінність від ситуації 10 років тому полягає в тому, що сфера цивільного будівництва сталабільш різноманітною. Якщо 10 років тому ми зосереджувалися переважно на дорожній інфраструктурі, то зараз ми звертаємо увагу також на залізниці, лікарні, енергетику та сільське господарство. У будівництві важливо, як і що фінансуєш. Не варто займатися спекулятивним фінансуванням, прихованим будівництвом або фінансуванням нерухомості, яке маскується під будівництво.
  
  
• Сільське господарство для Румунії є надзвичайно важливим сектором, навіть попри те, що на нього припадає лише 2,5 % ВВП. Румунія посідає 5-те місце за площею. Ми маємо розглядати весь ланцюжок. У нас розвинене лише натуральне господарство, оскільки нам бракує інвестицій. Коли сільське господарство в основному базується на дрібних фермерах, силосах тощо, то неможливо мати комерційне сільське господарство.
  
  
• Я б сказав, що ці два сегменти є стратегічно важливими для Румунії, але вони також дещо нестабільні, тому потребують більшої уваги з боку банків під час фінансування. Також зараз у фокусі уваги опинилися кілька секторів, які залежать від цін на енергоносії та можуть зазнати впливу конфлікту на Близькому Сході, наприклад, транспорт, логістика та, можливо, переробна промисловість, яка є енергоємною.
  
  
• У нас є величезний невикористаний потенціал. Якби всі учасники процесу — політики, влада та приватний сектор — об’єднали свої зусилля, ми могли б досягти набагато більшого.