На саміті ZF Bankers Summit 2026, організованому виданням «Ziarul Financiar» 2–4 червня, другий день Банку Трансільванія представляли: Анка Крачун, координаційний директор з питань приватного, преміум-банкінгу та роздрібних продуктів; Тіберіу Мойса, заступник генерального директора з питань середнього бізнесу та МСП; а також Богдан Плешувеску, заступник генерального директора.

Заяви першого дня заходу можна знайти тут.

Анка Крачун, координаційний директор з питань приватного, преміум-банкінгу та роздрібних продуктів:

• Ринок приватного банкінгу стрімко зростає. У нас понад 6 000 клієнтів, активи під управлінням перевищують 4 мільярди євро, а мінімальний поріг для приватного банкінгу становить 200 000 євро. Ці кошти надходять завдяки зростанню приватних статків. Згідно з дослідженням The Wealth Report 2026, проведеним Knight Frank, за останні 5 років у Румунії зафіксовано зростання на 93% кількості клієнтів з надвисоким рівнем доходу (ultra high net worth), чий статок перевищує 30 мільйонів доларів, що є хорошим знаком для ринку. Я знаю, що це верхівка піраміди, але це означає, що ринок зростає.
  
  
• Ми не можемо назвати точну цифру щодо потенціалу ринку Румунії, але якщо трохи поміркувати над цифрами, які наводилися досі, то, на мою думку, можна говорити про 50 000 потенційних клієнтів на румунському ринку.
  
  
• Довіра — це одна з основних цінностей, на які ми спираємося у відносинах із клієнтом у сегменті приватного банкінгу, а вже потім йдеться про прибутковість. Мова йде про розуміння потреб клієнта та диверсифікацію продуктів. Тут не можна говорити про прибутковість конкретного продукту, а лише про прибутковість цілого спектру продуктів.
  
  
• Те, що за нами стоїть потужна група, дозволяє нам пропонувати клієнтам широкий спектр рішень — від ощадних продуктів до ETF, а також доступ до понад 30 міжнародних фондових ринків тощо. Ми пропонуємо диверсифікацію портфеля таким чином, щоб забезпечити збалансовану прибутковість — від консервативних продуктів до найскладніших, що мають вищий рівень ризику.
  
  
• Ми розглядаємо відносини з клієнтом у довгостроковій перспективі, на період, що перевищує один рік. Це значною мірою залежить від структури портфеля, профілю клієнта та горизонту ліквідності.
  
  
• У випадку BT понад 60 % клієнтів приватного банкінгу мають портфель інвестиційних продуктів, що є дуже важливим показником. Це означає, що рівень фінансової грамотності останнім часом значно зріс.
  
  
• Розмір вкладу може бути різним. Я вважаю, що важливим є не розмір рахунку. Якщо подивитися на клієнта BT, на його профіль, а це успішний підприємець віком від 45 до 60 років, який або отримує дивіденди, або продав свій бізнес, або лише частину частки в бізнесі, то ми бачимо, що зараз він має інший рівень фінансової освіти, ніж кілька років тому, і по-іншому розуміє продукти.
  
  
• Ми перебуваємо у найпрекраснішому етапі розвитку ринку приватного банкінгу в Румунії: передача естафети новому поколінню, передача спадщини. Я вважаю, що гроші призначені для обігу, і ті кошти, що знаходяться на рахунках приватного банкінгу, у свою чергу приносять нові гроші.
  
  
• Ми розглядаємо клієнта як екосистему, практично враховуємо його потреби та потреби компанії і розробляємо ідеальні рішення для конкретного етапу розвитку. Отже, я не можу стверджувати, що гроші на рахунках приватного банкінгу обов'язково призначені для спадщини, але поєднання спадщини та створення нової вартості може бути саме тим зображенням, яке характеризує рівень розвитку ринку на даний момент.
  
  

Тіберіу Мойса, заступник генерального директора з питань MidCorporate та МСП:

• МСП у Румунії продовжують залучати фінансування, проте структура кредитування починає змінюватися: малі та середні підприємства все більше орієнтуються на кредити на поповнення оборотних коштів і все менше — на інвестиційне фінансування, що зумовлено економічною невизначеністю, фіскальною консолідацією та геополітичним тиском.
  
  
• Коли переходиш до менших компаній і уважніше придивляєшся до бізнесу типу МСП, настрій підприємців та засновників має набагато більший вплив. Ми провели низку досліджень на цю тему, щоб краще зрозуміти поведінку та процес прийняття рішень, і щоразу помічали саме це. Цей настрій має велике значення в інвестиційних рішеннях, набагато більше, ніж у випадку великих компаній, які, природно, працюють з дещо довший перспективою, принаймні в середньостроковій перспективі, і в яких бюджети чи рішення не настільки сильно залежать від того, що відбувається щодня.
  
  
• Настрій сьогодні, хоча всі й говорять у позитивному ключі про наш потенціал, все ж залишається пригніченим, коли ми спілкуємося з підприємцями наодинці. Це майже унікальне поєднання: наші власні національні проблеми — фіскальна консолідація, коригування по всьому фронту, що неминуче призводить до коригувань у сфері споживання, плюс міжнародні проблеми та тривога, спричинена геополітичним контекстом. З емоційної точки зору, для багатьох це досить важкий період.
  
  
• Так само, як сім’я коригує свої витрати — або ми очікуємо, що вона коригуватиме їх відповідно до ситуації з доходами — знайте, що так само чинить і фінансовий директор у дуже великій компанії. Щойно вони вирішили продовжити свої інвестиційні плани, він, повертаючись додому, як і вся родина, стає набагато обережнішим і коригує свої витрати. Так само чинить і невелика фірма. Якщо вона відчуває, що настав момент, коли потрібно бути обережнішою, більше стояти на своїх ногах, що вона не може собі дозволити приймати певні ризиковані рішення, бо дивиться, які ресурси має в своєму розпорядженні, дивиться, які має можливості, і думає, що це період, коли варто бути спокійнішою. Це є формою економічної інтелектуальності. Важливо зрозуміти, що ця адаптація є різною і що вона може бути вираженням економічної інтелектуальності, кожна на своєму рівні.
  
  
• Усі сучасні тенденції, що розвиваються під впливом технологій, ускладнюють наші взаємини. У якому сенсі? Раніше, як малий чи середній бізнес, коли ти брав кредит у банку, ти мав можливість поговорити з аналітиком, з кимось, хто опікувався тобою, і саме там ти отримував свої перші поради з фінансової освіти або, краще сказати, з бізнес-освіти. Точніше, перші поради про те, чого не робити з грошима, а не обов'язково про те, що робити з грошима, бо в банку ти дізнаєшся, чого не робити, а не обов'язково що робити.
  
  
• Сьогодні ці взаємодії стають ефективнішими та демократичнішими, тож доступ до них значно розширився для майже будь-якої категорії компаній, незалежно від їхнього розміру. Я не вважаю, що проблема полягає в інструментах, але ці цінні для людей взаємодії зникають, оскільки їх замінюють цифрові додатки, і все відбувається набагато швидше.
  
  
• Хоча дуже багато банків говорять про фінансову освіту і навіть докладають у цьому напрямку зусиль, які, безперечно, заслуговують на повагу, насправді фінансова освіта сьогодні — це те, чим кожен займається самостійно.
  
  

Богдан Плешувеску, заступник генерального директора:

• Якби не було четвертого кварталу минулого року, з точки зору проблемних кредитів ситуація була б цілком задовільною. У першому кварталі відчувалася певна інерція того, що відбувалося в четвертому кварталі, а в деяких сегментах, особливо в торгівлі та сільському господарстві, з'явилося кілька компаній, які потрапили в економічні труднощі або дефолт, що вимагало втручання через певні активні структури. Певним чином ми згадали період 2009–2012 років, оскільки були тижні, коли кількість компаній, що потрапили або до портфелів неплатоспроможних, або до портфелів реструктуризації, досягла аналогічних рівнів.
  
  
• Однак не варто забувати, що минулого літа суди тривалий час перебували у стані страйку. Відтак накопичилася велика кількість справ — принаймні у сфері попереднього конкордату чи банкрутства — і коли суди відновили роботу, кількість випадків банкрутства зросла.
  
  
• Якщо розглянути ситуацію з точки зору обсягів на ринку реструктуризації, порівнявши травень 2026 року з травнем 2025 року, ми бачимо зростання обсягу реструктуризації портфеля приблизно на 27%, що, на мій погляд, не є тривожним показником. З огляду на економічний контекст та події минулого року, така динаміка була, значною мірою, очікуваною.
  
  
• У сфері збору відходів спостерігається тенденція до підвищення операційної ефективності, значні інвестиції спрямовуються у технології та штучний інтелект. Ми вже не говоримо про роботів для автоматизації, а про впровадження процесів штучного інтелекту, які дозволяють передбачати поведінку клієнтів, щоб уникнути ситуації, коли ми змушені реагувати на проблеми, і замість цього робити більше превентивних заходів у сфері стягнення боргів.
  
  
• У сфері раннього стягнення заборгованості ми використовуємо штучний інтелект, оскільки є певні клієнти, які зазвичай мають кілька днів затримки з оплатою. Тож, виходячи з проведених нами аналізів, немає сенсу турбувати таких клієнтів дзвінками чи повідомленнями. Тому, спираючись на алгоритми, ми дзвонимо лише тим, у кого ймовірність прострочення платежу є вищою.