Аурель Бернат, виконавчий директор з питань фінансових інституцій та відносин з інвесторами банку «Transilvania», взяв участь у конференції «Фінансово-банківський ринок», організованій газетою «Bursa». Під час заходу він розповів не лише про перспективи банківського сектору, а й про те, як іноземні інвестори сприймають Румунію:

• Я повернувся після тритижневої поїздки, під час якої я спілкувався з інвесторами у Відні, Лондоні та Нью-Йорку, адже, як ви знаєте, минулого тижня ми залучили до Румунії мільярд євро через облігації «Банку Трансільванія». Можу сказати, що де б я не був, я не відчував себе гіршим за будь-якого іншого гравця на міжнародному ринку капіталу. Поки компанії демонструють високі результати — а у нас багато таких компаній, особливо в певних ключових галузях, таких як банківський сектор, який є проксі для економіки, та енергетичний сектор, який дуже добре представлений на Бухарестській фондовій біржі і де спостерігається попит саме завдяки ситуації на Близькому Сході, світ дивиться на нас прихильно. У нас 19 мільйонів жителів, внутрішній попит, 85% енергетичної незалежності, проект Neptun Deep. Крім того, вплив війни в Ірані для нас все ж обмежений.
  
  
• Світ дивиться на нас дуже прихильно, але те, чого, як правило, не розуміють іноземні інвестори, — це те, чому ми, як країна, завжди бачимо проблеми, подаємо їх як серйозні проблеми, знаємо, як їх вирішити, але ніколи не вживаємо заходів. Це ніби ми дивимося на ліс і не бачимо його через дерева.
  
  
• Іноземні та місцеві інвестори вимагають лише спокою. Якщо є спокій і передбачуваність, можна досягти результатів. З огляду на це, історію Румунії дуже легко продати. Ми є другою за величиною економікою Східної Європи після Польщі, протягом десяти років ми мали середнє економічне зростання на рівні 3,5%, а зараз, протягом останніх двох з половиною років, ми маємо зростання лише на 0,6–0,7%, але це можна пояснити.
  
  
• Головна проблема, на яку я хотів би звернути увагу, стосується оподаткування. Якщо ми постійно прагнемо мати «національних лідерів» у всіх галузях і обкладаємо їх надмірними податками — чи то під назвою «банківський збір», чи інакше — то, зрештою, ми послаблюємо галузь, головним завданням якої має бути фінансове посередництво та фінансування економіки.
  
  
• Частка приватного кредитування у ВВП у Румунії становить приблизно 25% — це найнижчий показник у Європейському Союзі. Частка загальних активів у ВВП становить близько 50%, тоді як середній показник по ЄС становить 200%, а частка приватного кредитування у ВВП — приблизно 100%.
  
  
• Можна розраховувати на те, що банківський сектор зможе подвоїти свої активи протягом наступних 5–10 років без серйозних несподіванок. Це природний процес, необхідний для подолання розриву з Європейським Союзом. З огляду на те, що ВВП на душу населення вже становить 79–80% від рівня європейської конвергенції, наступним сектором, який зможе подолати цей розрив, є банківський сектор, а саме фінансове посередництво.
  
  

Повну версію конференції можна переглянути тут.