Стаття є частиною серії аналізів викликів банківської справи в цьому десятилітті, проведених д-ром Андрієм Радулеску, директором з макроекономічного аналізу Banca Transilvania.

Банківський сектор Румунії досі був стійким до пандемії та її наслідків, на цю еволюцію вплинула низка факторів, включаючи швидку та сприятливу реакцію установ, відповідальних за реалізацію економічної політики як на рівні ЄС, так і на внутрішньому рівні, а також той факт, що банки засвоїли уроки попередньої кризи.

Так, наразі коефіцієнт платоспроможності у вітчизняному банківському секторі становить 23,88% у другому кварталі 2021 року, у зоні історичних максимумів, що значно перевищує мінімальні вимоги, але й вище порогу, зафіксованого в березні 2020 року, на момент виникнення кризи в галузі охорони здоров'я, 20,37%. З точки зору порівняльного аналізу показника платоспроможності рівня 1 рівня платоспроможності відзначається дуже високий рівень місцевого банківського сектору в порівнянні з Німеччиною, першою економікою єврозони, основним економічним партнером Румунії.

Індикатор платоспроможності банківського сектору – Румунія проти Німеччини (TIER 1)

Джерело: Bloomberg

Крім того, в умовах пандемії банки на місцевому ринку продовжували кредитувати економіку, закріплюючи свою роль як основного фінансиста національної економіки, що було підкреслено збільшенням активів - більш ніж на 67 мільярдів леїв у період з кінця березня 2020 року до кінця першого півріччя 2021 року.

Еволюція активів у банківському секторі Румунії (млрд леїв)

Джерело: Національний банк Румунії

Водночас банки прискорили кредитування у 2021 році: річна ставка недержавного кредитування зросла до 12,8% у серпні, що є найкращою еволюцією з 2009 року, як видно на графіку нижче.

Іншими словами, банківський сектор не тільки збільшив свою частку в державному секторі, але й прискорив збільшення впливу на приватний сектор за останні місяці: у період з грудня 2020 року по серпень 2021 року кредити нефінансовим компаніям та кредити домогосподарствам зросли на 14,4 млрд леїв та 14,8 млрд леїв відповідно.

Крім того, на відміну від єврозони, румунський банківський сектор останнім часом прискорив кредитування, як видно на наступному графіку.

Наголошуємо, що банківський сектор у Румунії готовий у будь-який момент збільшити свій вплив на приватний сектор (компанії та домогосподарства), але з дотриманням регуляторних норм, а також у контексті калібрування рішень за факторами ризику, щоб не ставити під загрозу короткострокову платоспроможність та фінансову стабільність у середньостроковій перспективі.

Недержавний кредит (%, рік/рік)

Джерела: Національний банк Румунії, Європейський центральний банк

І останнє, але не менш важливе: прибуток банківського сектору Румунії зріс більш ніж на 48% р/р у першому півріччі 2021 року, відзначивши рединамізацію показників ROE (рентабельність власного капіталу) та ROA (рентабельність активів) на рівні 12,98% та 1,43% відповідно, що виділено на графіку нижче.

Високий рівень рентабельності власного капіталу дуже важливий, як з точки зору акціонерів банків (спрямований на максимізацію прибутку), так і для життєздатності банківського сектору.

Еволюція показників прибутковості в банківському секторі (%)

 Джерело: Національний банк Румунії

У цьому контексті наголошуємо, що банківський сектор витримуватиме поточні ризики від короткострокових коливань відсоткових ставок за державними цінними паперами, враховуючи високий рівень платоспроможності.

Еволюція відношення державного боргу до ВВП (%) 

Джерело: Євростат

Наприкінці серії статей, присвячених банківському сектору, ми звертаємо увагу на кілька аспектів щодо впливу впливу банків на державний сектор у Румунії:

• Співвідношення державного боргу до ВВП у Румунії є дуже низьким порівняно з тим, що зафіксовано в Єврозоні – у 2020 році цей показник зріс лише на 12 процентних пунктів у річному обчисленні до 47,3% у Румунії, порівняно зі зростанням на 14,1 відсоткового пункту в річному обчисленні до 98% у Єврозоні, як видно на графіку нижче;
• Румунія має високий потенціал зростання номінального ВВП у середньостроковій перспективі, що сприятиме зниженню співвідношення державного боргу до ВВП та зменшенню тиску на відсоткові ставки за державними цінними паперами;
• Фіскальні правила на рівні ЄС призупинені до 2023 року, і Єврогрупа нещодавно сигналізувала про їх переосмислення;
• Ми очікуємо, що відсоткові ставки за румунськими державними облігаціями цього десятиліття наблизяться до рівня єврозони, що позитивно вплине на баланси банків (зростання вартості цінних паперів);
• Серед альтернатив зменшенню ризику банків у державному секторі – збільшення ризику готівкової та еквівалентної готівки (що наразі небажано, характеризується посиленням інфляції (річна динаміка споживчих цін понад 5% у серпні) або вивезення капіталу (важко подумати в контексті потенціалу розвитку вітчизняної економіки);
• Нещодавнє підвищення ставок за ОВДП (зумовлене політичною напруженістю) є короткочасним, після завершення політичної кризи ми станемо свідками їх зниження, що позитивно вплине на баланс банків;
• Погіршення стану державних фінансів після пандемії на глобальному та європейському рівнях є тимчасовим (визначається масштабними програмами, що впроваджуються урядами для протидії кризі охорони здоров'я та її впливу на економіку), а процес фіскально-бюджетної консолідації може стати можливістю для перебудови структури глобальних фінансів.

Ця серія також містить статті:

• Зміна парадигми в монетарній політиці
• Накопичення надлишкової ліквідності в банківському секторі
• Структура банківських активів – події в Єврозоні, головному економічному партнері Румунії
• Структурні зміни в банківському секторі Румунії після Великої фінансової кризи